Творча активність старшокласників як психолого-педагогічна проблема

Творча активність особистості – інтегративна якість індивіда, представлена широким комплексом інтелектуальних, емоційних, характерологічних властивостей, що забезпечують можливість діяти творчо під час розв’язання будь-якої проблемної ситуації або навчальної задачі і гарантують оригінальність, ефективність та позитивний результат даної творчої діяльності.

Творча активність має наступні характерні ознаки: новизна, оригінальність (творчий стиль, багатство індивідуальної натури), комунікація (самовираження та самореалізація), ціннісність (соціальна й особиста), незапланованість, надситуативність, безкорисливість творчої діяльності тощо. Основою творчої активності дитини є виникнення й розв’язання творчого завдання, проблемної ситуації, а джерелом – внутрішній саморух особистості до творчої самореалізації та самовдосконалення.

Основні структурні компоненти творчої активності особистості (Додаток 1):

• пізнавально-діяльнісний компонент – активність дитини в оволодінні знаннями, уміннями та навичками, що є важливими для відповідної творчої діяльності (художньо-естетичної, науково-технічної, дослідницько-експериментальної), стимулює особистість до самостійної творчої праці, забезпечує її вміння використовувати здобуті знання під час розв’язанні творчих завдань;

• мотиваційно-вольовий компонент – сформованість у дитини позитивних мотивів творчої діяльності, вольових рис особистості (цілеспрямованості, організованості, самостійності) та її ціннісних орієнтирів, що забезпечують включення у творчу діяльність;

• змістовно-операційний компонент – сформованість активно-перетворювального ставлення дитини до власної діяльності, цілісність змісту, форм і методів творчої діяльності, її перспективність, цілісність, мобільність, результативність та надійність;

• емоційний компонент – здатність особистості до активного творчого сприйняття оточуючої дійсності, вміння спілкуватися з іншими людьми (однолітками, педагогами), в процесі якого відбувається налагодження позитивних контактів, зміна особистісних установок, прийняття колективних норм життєдіяльності;

• самооцінний компонент – прагнення дитини до творчого пізнання своєї особистості, виявлення та розвитку власного творчого потенціалу, самооцінка своїх індивідуальних якостей, здатності до самовиховання, вміння аналізувати і реально оцінювати свої вчинки, визначати спрямованість і динаміки саморозвитку.

Формування творчої активності є процесом прогресивних змін особистості у часі і просторі, що відображається у кількісних, якісних і структурних творчих перетвореннях дитини як цілісної системи і полягає в керованому розвитку її творчих здібностей та інтелекту на основі пробудження інтересу до творчої діяльності, оволодіння методами творчого здобуття знань і їх творчого використання на практиці, формуванні культури інтелектуально-творчої праці та індивідуального стилю пізнавальної і творчої діяльності.

Модель формування творчої активності особистості вихованців гуртків, творчих об'єднань, клубів позашкільних навчальних закладів має передбачати наступні послідовні етапи: підготовчий → інтегрувальний → креативний (Додаток 2).

На підготовчому етапі процесу формування творчої активності вихованців керівник гуртка, творчого об’єднання, клубу має забезпечити:

• досягнення прогностико-діагностичного рівня розвитку творчої активності на основі самопізнання та самовизначення особистості, готовність до переходу на рівень активного засвоєння нових способів пізнавальної та творчої діяльності;

• формування у вихованців загальної уяви про творчу активність та її основні компоненти;

• пробудження у вихованця пізнавального інтересу до творчої діяльності, корекцію самооцінки внутрішніх творчих потенцій;

• сформованість вміння планувати та практично реалізовувати власну творчу ініціативу.

Завданням інтегрувального етапу процесу формування творчої активності вихованців гуртків, творчих об’єднань, клубів позашкільних навчальних закладів є:

• досягнення вихованцями рівня активного засвоєння способів творчої діяльності та їх свідомого використання;

• подальше відпрацювання вихованцями практичних умінь самоорганізації, саморегуляції, самоконтролю і конкретних предметних умінь здійснення пізнавальної та творчої діяльності;

• розвиток творчих здібностей вихованців у різних формах творчої діяльності.

Креативний етап процесу формування творчої активності вихованців гуртків, творчих об’єднань, клубів позашкільних навчальних закладів має на меті досягнення ними:

• стійкої творчої спрямованості у всіх видах діяльності;

• високого рівня розвитку мотивації творчої діяльності, що дозволяє особистості реалізувати свій творчий потенціал;

• розкриття неповторної індивідуальності вихованця, винятковості власної творчої діяльності, що має оригінальний перетворювальний характер.

 В основу визначення рівня сформованості творчої активності вихованців гуртків, творчих об’єднань, клубів має бути покладено: співвідношення творчої діяльності і самодіяльності особистості (перевага зовнішньої стимуляції чи внутрішня потреба у творчості); співвідношення дисципліни і відповідальності у творчій діяльності з ініціативою і самодіяльністю; співвідношення репродуктивної і продуктивної сторін пізнавальної діяльності  особистості (наявність творчих елементів у пізнавальній діяльності, ступінь їх переваги тощо); пристосування індивіда до існуючих обставин життєдіяльності чи свідоме створення творчих ситуацій; стійкість, ситуативність і стабільність творчої активності.

Рівень сформованості творчої активності особистості можна оцінити за наступними критеріями:

• низький рівень – слабка мотивація творчої діяльності особистості – творча активність дитини проявляється залежно від випадкових обставин, спостерігається пасивність вихованця у різних видах творчої діяльності, в мисленні домінує аналогія, самостійні міркування з поставленої творчої проблеми відсутні;

• середній рівень – усвідомлена творча активність особистості з проявом самостійних творчих дій, викликана зовнішніми стимулами – дитині властиві дисциплінованість і відповідальність за результат творчої діяльності, хоча творча ініціатива і творче мислення характеризуються певною шаблонністю; нестандартність та оригінальність у творчій діяльності можлива лише за умови педагогічної підтримки; включення у творчу діяльність викликане потребою у визнанні з боку педагога або інших вихованців, прагненням отримати добру оцінку;

• високий рівень – яскраво виражене творче спрямування діяльності особистості – дитині властиві стійкі пізнавальні інтереси, велике бажання включатися у різноманітну творчу діяльність, присутні максимальна самостійність у різних видах творчості, цілеспрямованість у творчих пошуках, наполегливість під час виконання творчих завдань, дисциплінованість і відповідальність; знання, вміння та навички творчої поведінки застосовуються свідомо і конструктивно, властивий інтерес до пошукової та дослідницької роботи, здатність висувати гіпотези, оригінальні ідеї.

Гаврилюк В.Ю. Творча активність старшокласників як психолого-педагогічна проблема // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. Збірник наукових праць. – Вип. 8. – Кн. 1. – К., 2005. – С.95-100.